Історія школи

/Files/images/203398.jpeg

Відкрита школа 20 серпня 1920 року. Антон Семенович Макаренко був першим директором 10-ї трудової школи, розташованої в приміщенні Селянського банку на розі вулиць Жовтневої та Рози Люксембург. Через три місяці А.С. Макаренко очолив виховну колонію для неповнолітніх, і завідуючою 10-ю школою було призначено Євгенію Василівну Люльєву.

Згодом школа перебралася в житловий будинок по вулиці Гоголя, 24, працювала в приміщенні по вулиці Луначарського. Пізніше їй надали будівлю Гоголівської школи по вулиці Пушкіна — сучасне її праве крило. Потім до нього було приєднано будинок освітнього товариства імені В.Г. Короленка.

Володимир Галактіонович Короленко

25 грудня 1946 року вийшла постанова уряду про присвоєння школі імені В.Г. Короленка. В школі навчалися онука В.Г. Короленка Софія Ляхович та його правнука Олена Іванова. В 2003 році до 150-річчя з дня народження письменника відкрито вітальню його імені, зразковий навчальний кабінет.

В 1935 році школа 7-річка стала 10-річкою. З 1947 до 1954 року школа була жіночою.

Директори школи

1920 рік — А.С. Макаренко.

З 1920 — Є.В. Люльєва.

З 1932 року — М.С. Сенченко.

З 1935 — Л.Н. Юхновська.

З 1936 — С.П. Скляр.

З 1938 — Ф.О. Шостак.

З 1943 — О.А. Репринцева.

З 1947 — П.Ф. Рудяга.

З 1955 — М.Є. Мілявський.

У 1970 — А.М. Ліпатова.

З 1971 — Р.П. Кусайло.

З 1975 — М.Б. Захарова.

З 1979 — Л.П. Гладка.

З 1 вересня 1994 року директором школи є Алла Володимирівна Ширай.

Видатні учні школи

Володимир Миколайович Челомей — Генеральний конструктор Об’єднаного Конструкторського Бюро з ракетобудування, будівництва космічної та авіаційної техніки, двічі Герой Соціалістичної Праці.

Олена Костянтинівна Убийвовк — керівник підпільної комсомольської організації “Нескорена полтавчанка” в період німецько-фашистської окупації Полтави в 1941-1943 роках, Герой Радянського Союзу.

/Files/images/Рождественский.jpg

Рождественський Всеволод Петрович — композитор, головний диригент Київського драматичного театру імені Івана Франка.

Кривошеєв Марк Йосипович — основоположник сучасного телебачення, доктор технічних наук, академік, Почесний зв’язківець України.

Роговцева Ада Миколаївна — Народна артистка СРСР та України, актриса театру та кіно.

/Files/images/Кива.jpg

Кива Олег Пилипович — композитор, народний артист України, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Миколи Лисенка.

Архітектор будівлі школи

/Files/images/лангман.jpg

Лангман Аркадій Якович народився 31.10.1886 року у Харкові, помер у 1968 році у Москві. З 1904 по 1911 роки навчався на архітектурному відділенні Вищого технічного училища у Відні (Австрія). У період 1911 – 1913 років проходив практику у проектних конторах Санкт-Петербурга. 1913 року підтвердив диплом Віденського політехнікуму в Петербурзькому інституті цивільних інженерів та повернувся до Харкова. З 1913 по 1916 роки проходив службу у Харківській земській управі, виконував проекти нових будинків, реконструкції та надбудови існуючих тощо. За його проектом у Полтаві по вул. Пушкіна, №20/23 був споруджений народний дім імені В.Г. Короленка, призначений для роботи літераторів та вчених (1922). У 1922 році переїхав до Москви, де став архітектором об’єднання «Стандартбуд». Подальша проектна робота пов’язана з будівництвом крупних адміністративних та житлових будинків у Москві. У 1927 році став головним архітектором «Буддімбюро». За його проектами споруджено понад 50 будівель різноманітного призначення серед яких 21 знаходиться у Москві. У числі видатних об’єктів ‑ будинок Ради Міністрів у Москві (1935). У роботах надавав перевагу конструктивістським тенденціям формотворчості із застосуванням елементів модерну.

Інформація з сайту Бориса Тристанова "Історія Полтави" - histpol.pl.ua

Втілені проекти архітектора - wym-1382799892232

Кiлькiсть переглядiв: 1239